З ДОСВІДУ РОБОТИ

                           «Ми маємо справу з найскладнішим, неоціненним,                 

                                            найдорожчим, що є в житті – з людиною. Від нас,  

                                           від нашого вміння, майстерності, мистецтва,  

                                           мудрості залежить її життя, здоров’я, розум,  

                                            характер, воля, і її місце і роль у житті, її щастя».

                                                                                  В.О.Сухомлинський

         Як відомо, педагог – найбільш масова і справді творча професія. Щодня перед нами у підготовці й проведенні уроку виникає чимало педагогічних задач. Скажімо, як краще пояснити цей матеріал? Як диференціювати підготовчі вправи? Як вплинути на байдужих дітей? Як добитися уваги класу? Як запобігти орфографічним помилкам? Як подолати мовленнєву нерозвиненість деяких учнів? Як сформувати творчу і всебічно- розвиту особистість.

         Та скільки б не було методичних рекомендацій, щоразу, коли виникає потреба їх застосувати, нам доводиться обмірковувати різні варіанти, зважувати конкретні умови проведення уроку.

         Діти початкових класів – «першовідкривачі» світу. Як? Чому? Для чого? Звідки? – питання, з якими постійно звертаються вони до дорослих, а прийшовши до школи – до нас, учителів. Наше завдання – вчити їх активно пізнавати життя.

         Багато засобів і прийомів розвитку творчих здібностей учнів описано в методичній літературі.

         Поділюся досвідом своєї роботи.

         Ми, вчителі початкових класів, повинні багато уваги приділяти загальному розвитку школярів. Тому, я невипадково обрала для себе проблемним питанням та працюю над ним другий рік - гра як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках у початкових класах .

         Я нікому не відкрию секрет, що маленькі школярі граючись навчаються. Розвивальні ігри та пізнавальні завдання оживляють урок, роблять навчання легким, доступним, простим і цікавим. Вони сприяють всебічному, гармонійному розвитку дітей, допомагають виробити необхідні в житті й навчанні корисні навички і вміння. Важливу роль відводять удосконаленню та тренуванню пам’яті, мислення, здатності до аналізу і синтезу, сприйняттю просторових відношень. Усе розраховано на закріплення і поглиблення знань за основними темами програмового матеріалу. Таким цікавинкам необхідно приділяти постійну увагу. Практичний досвід переконує, що учні охоче граються і виконують завдання. Їх можна використовувати не лише на уроках, а й на заняттях в ГПД, конкурсах  «чомучок», змаганнях КВК, брейн-рингах, тематичних шоу.

         Не викликає заперечень той факт, що технологія особистісно орієнтованої освіти ґрунтується на такій діяльності дитини, яку вона сприймає як особистісно цікаву. Такою діяльністю є гра. Навіть народна мудрість підкреслює важливу роль гри у житті: хочеш бути здоровим – грайся, хочеш бути розумним – грайся, хочеш бути щасливим – грайся!

         Найефективнішими є ті уроки, на яких я використовую різноманітні форми роботи, збагачую їх знахідками своїх пошуків. Щоб дитина мала можливість ефективно та якісно засвоювати програмовий матеріал, щоб їй цікаво було працювати, слід застосовувати на уроках ігрові моменти – дидактичні ігри. У процесі гри в учнів виробляються звички зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються. До активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні.

         Використовуючи на уроці елементи гри, в класі створюється доброзичлива обстановка, бадьорий настрій, бажання вчитися. Гра належить до традиційних і визнаних методів навчання і виховання молодших школярів. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності навчальна, розвивальна й виховна функції взаємопов’язані. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їх пізнавальні можливості, виховує особистість.

         Актуальність використання ігрової діяльності у початковій школі посилюється у зв’язку з охопленням шкільним навчанням шестирічних дітей. Це зумовлює необхідність систематичного використання гри в урочний та позаурочний час із різноманітним цільовим призначенням: з метою вивчення можливостей та індивідуальних особливостей кожного першокласника; адаптація до школи; створення сприятливих умов для фізичного, розумового і соціального розвитку, установлення емоційного контакту між дорослими і дітьми; формування загальнонавчальних умінь і навичок; мотиваційної підтримки різних видів дитячої активності та стимулювання темпу роботи; забезпечення чуттєвої основи навчання; прогнозування труднощів, з якими можуть зіткнутися діти; корекційної роботи з учнями, які відчувають труднощі у пізнавальній та інших сферах і чутливих до розумових та нервових перевантажень; підготовки до засвоєння нового матеріалу; застосування у творчих умовах щойно вивченого.

         Ігрова діяльність, допомагаючи дитині адаптуватися до нового соціального середовища, тісно пов’язана з проблемою психічного стану дитини – однією із найбільш актуальних організацій навчально-виховного процесу у першому класі, оскільки доведено, що душевна рівновага, фізичний стан дитини та її успіхи у навчанні тісно взаємодіють. Позитивний емоційний стан зміцнює здоров’я, сприяє успішності навчання дитини, негативний – гальмує гармонійний розвиток дитячої особистості. Ігрова діяльність домінує у створенні оптимістичного, життєстверджувального самопочуття дитини. Вона передбачає рухову активність дітей і запобігає розвитку гіподинамії, що спричиняє нервово психічне і загальне соматичне ослаблення дитячого організму, високу стомлюваність, зниження працездатності, призводить до хронічних захворювань; викликає в дитини стан дискомфорту.

         Найактивніше використання ігрової діяльності у навчальному процесі просто необхідне; її використання дає змогу успішно формувати і закріплювати позитивне ставлення дитини до навчальної праці. Граючи на уроці, діти психологічно розкуті, що сприяє  вияву їх творчих здібностей, нівелює негативне ставлення до об’єктивно складної навчальної праці. Позитивний досвід діти прагнуть повторити на вищому рівні складності завдань. Непомітно для себе дитина «втягується» у навчальну працю, пізнає її радість. Усвідомлення «я це можу» зміцнює впевненість у собі й породжує потребу «мені це необхідно, цікаво і зовсім не страшно».

         Гра в її виховному  значенні завжди привертала увагу педагогів і психологів, які гуманно ставилися до дитини. Повагою до гри як до навчальної дитячої потреби насичена педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського.  Для дитини гра – найсерйозніша справа. Вона «розкриває перед дітьми світ, розвиває творчі здібності особистості. Без гри немає і не може бути  повноцінного розумового розвитку. Гра – це величезне світле вікно крізь яке в духовний світ дитини  вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ».

         Гра впливає на гармонізацію життєвих процесів дитини, допомагає її входженню у багатовимірне життя, розумінню довкілля, а далі через нього – Всесвіту. Тренуючи різні сфери життєдіяльності організму, гра разом з іншими видами активної діяльності дитини сполучає їх в єдине ціле, створюючи особистість. Узагальнені функції гри відбито у схемі.

мотиваційна

Застосування гри у навчально-виховному процесі розглядалось і видатними педагогами минулого і  сьогодення. Ігрова позиція – могутній засіб виховного впливу на дітей. В. Ф. Шатанов зазначав “Придивіться: чи не дуже рано згасає наш педагогічний інтерес до ігор, які вірою і правдою завжди служили і покликані служити розвиткові кмітливості та пізнавальної цікавості дітей на всіх, без винятку, вікових рівнях. Відомо, що ті діти, з яких на уроці й слова не витягнеш, в іграх активні. Вони можуть повернути хід гри так, що деякі відмінники тільки руками розведуть. Їхні дії відзначаються глибиною мислення. Мислення сміливого, масштабного, нестандартного”. Коли вчитель використовує на уроці елементи гри, то в класі створюється доброзичлива обстановка, бадьорий настрій, бажання вчитися. Плануючи урок, учитель має зважати на всіх учнів, добирати ігри, які були б цікаві й зрозумілі. А. С. Макаренко писав: “Гра має важливе значення в житті дитини… Якою буде дитина в грі, такою вона буде і в праці, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається перш за все в грі…”

К. Д. Ушинський писав: “Зробити серйозне заняття для дитини цікавим – ось завдання початкового навчання. Кожна здорова дитина потребує діяльності і до того ж серйозної діяльності… З перших ж уроків привчайте дитину полюбити свої обов’язки й знаходити приємність в їх виконанні”. Саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом класу, взаєморозуміння між учителем і учнем. У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно, розвивається увага, пам’ять, жадоба до знань. Задовольняючи свою природну невсипущу потребу в діяльності, в процесі гри дитина “добудовує” в уяві все, що недоступне їй в навколишній дійсності, у захопленні не помічає, що вчиться – пізнає нове, запам’ятовує, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює раніше набутий досвід, порівнює запас уявлень, понять, розвиває фантазію.
У грі найповніше проявляється індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності дітей. Гра – творчість, гра – праця. “ Праця – шлях дітей до пізнання світу”–писав О. М. Горький. Гра належить до традиційних і визнаних методів навчання і виховання, дошкільників, молодших школярів і підлітків. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховна функція діють у тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість. Навчатись, граючись! Ця ідея цікавила багатьох педагогів і вихователів. Практично вирішити цю проблему зміг наш сучасник, нині добре відомий всім Ш. О. Амонашвілі. Він показав, як через гру можна увести дитину в складний світ пізнання. Ш. О. Амонашвілі грає, спілкуючись із своїми учнями. І це важливе вміння дорослої людини стати на один рівень з дитиною щедро винагороджується – блиском допитливих очей, живою активністю сприймання, щирою любов’ю до вчителя. Яскравим прикладом ігрової позиції вчителя є діяльність А. С. Макаренка, який писав: “Є ще один важливий метод – гра… Треба зазначити, що між грою і роботою немає такої великої різниці, як дехто думає… В кожній гарній грі є насамперед робоче зусилля та зусилля думки… Дехто гадає, що робота відрізняється від гри тим, що в роботі є відповідальність, а в грі її немає. Це неправильно: у грі є така ж велика відповідальність, як і в роботі, - звичайно, у грі гарній, правильній…”  В.О. Сухомлинський радив педагогам якомога більше використовувати казку в роботі з молодшими школярами. В праці “Методика виховання колективу” (розділ “Творчість в колективі. Роль казки в колективному житті дітей”) він рекомендував використовувати казку для словотворчості дітей. В.О. Сухомлинський писав, що кожна дитина по-своєму талановита, має схильність до творчості. Але це бажання творити треба постійно стимулювати, відшукуючи методи, прийоми та форми роботи, які й сприяли розвитку пізнавальної активності дітей цього віку. Таких прикладів можна наводити багато із праць видатних  педагогів і це ще раз підкреслює важливість гри у шкільному житті учня.

         Сучасне суспільство змінюється досить швидко, важко прогнозувати навіть найближче майбутнє. Тому неможливо передбачити, які знання можуть знадобитися дитині, а які ні. З огляду на це, ставлю перед собою завдання  - не стільки накопичення дитиною інформації, скільки розвиток мислення, вміння адекватно оцінювати результати, самостійно здобувати інформацію, перетворюючи знання на інструмент пізнання інших видів діяльності, вміння конструктивно взаємодіяти з іншими дітьми.

         Водночас переді мною постає проблема: яким чином побудувати навчання, щоб найповніше задовольнити кожного школяра. Дбаючи про високий рівень знань своїх учнів у своїй педагогічній діяльності використовую такі форми і методи навчання, які б викликали у дітей зацікавленість навчальним матеріалом, бажання вчитися, прагнення успіху в опануванні основ наук.                                                                                              

Власний досвід переконує, що які б інноваційні технології ми не впроваджували  в практику, досягти успіху можна лише зацікавивши учня на уроці, коли, розвиваючи свої здібності він задовольняє пізнавальні потреби. Тут мені допомагають інтерактивні ігрові технології, оскільки молодші школярі постійно відчувають потребу в грі, ігровому спілкуванні, і гра для них – це перша змога виявити себе як особистість, самовиразитись і самоствердитись.

З метою формування діалогічних позицій, діалогічного мовлення розвитку творчих здібностей використовую інтерактивний метод  - ділову гру «За і проти». Діти вчаться ділитися своїми враженнями, констатувавти факти, які стосуються співрозмовника, передавати свої емоції, узгоджувати різні підходи до виконання конкретних справ. Наприклад, під час вивчення теми «Осінь» у 2 класі на уроці « Природознавства »: перша група – «За» (ті, кому подобається осінь ): «+»; друга група – «Проти» (ті, кому не подобається осінь): «-».

Використовуючи гру як засіб збагачення учнів мовними знаннями, вміннями і навичками, наповнюю її дидактичним змістом, і гра-розвага перетворюється на дидактичну гру, яку використовую, наприклад. Під час вивчення теми  «Ненаголошені -е-, -и- в корені слова ». Діти розподіляються на дві групи і по черзі «забивають м’яч у ворота», вставляючи при цьому пропущені букви. Дану гру використовую і на уроці математики, вставляючи у вирази пропущені числа.

         Також використовую гру «Плутанка», під час якої учні розплутують порівняння; ігри «Хто що любить», «Хто де живе», «Математичні вузлики», «Зіпсований телефон», «Які фігури заховались і скільки їх», різні математичні ребуси; полюбляють діти й ігрові каліграфічні хвилинки.

         Використовуючи інтерактивний метод «ситуацій» новий матеріал дітям подаю не в готовому вигляді, а створюючи ігрову проблемну ситуацію.  Діти самі в процесі обговорення, спілкування, радячись між собою та з учителем, відкривають для себе нове правило. Наприклад, під час вивчення теми «Переставна властивість додавання » створюю ігрову ситуацію: білочка з їжачком посварились, складаючи приклад: їжачок склав 3+5, а білочка 5+3. Хто із них правий?

         Діти міркують, обговорюють, роблять висновок: байдуже, в якому порядку додавати числа. Тобто, формують правило, що додавати числа можна у будь-якому порядку.

         Дитяча творчість яскраво виявляється у сюжетно-рольовій грі, що пов’язана з ознайомленням із різними професіями, де діти одночасно виступають і драматургами, і режисерами, і декораторами, й акторами. З цією метою проводжу урок-гру «Юні будівельники», де учні будують будиночок використовуючи свої знання з предмета. Спочатку зводять фундамент, згодом – стіни, дах, зрештою встановлюють віконечка. Подобаються дітям і уроки-аукціони, на яких вони за свої знання можуть придбати різні речі.

         Все це якнайкраще сприяє зміцненню колективу, розвитку мовлення,

довільної уваги і пам’яті,  інтелектуальному зростанню, розвитку зацікавленості учнів навчанням, досягненню атмосфери радості.

Хочу запропонувати декілька варіантів гри у навчально-виховному процесі, які я застосовувала у своїй практиці.

На уроках математики.

«Зірви яблучко»

Мета: формувати вміння міркувати швидко, упевнено; учити грати за правилами.

Ігровий матеріал: малюнок яблуні, до якої прикріплені яблучка, на звороті яких записані приклади.

Хід гри

Діти грають у парах по рядах. Перший іде до дошки, а сусід по парті перевіряє. Якщо один помилився, то другий виправляє. Перемагає той ряд, який безпомилково розв’яже більше прикладів за певний час. /див. додаток/

«Подорож під вітрилами»

Мета: формувати обчислювальні навики у межах 20; розвивати вміння діяти злагоджено, упевнено, швидко.

Ігровий матеріал: малюнок корабля з вітрилами, на яких записано по одному прикладу.

Хід гри

         Визначають вітрила для кожної команди. За сигналом перші учні кожної команди розв’язують приклад, записаний на вітрилах їх кольору. Другий учень складає приклад, початком якого є відповідь попереднього прикладу і так далі.

         Яка команда швидше впорається із завданням, та й «попливе» на кораблі за скарбом. /див. додаток/

«Магічний квадрат»

Зміст гри. Заповнити магічний квадрат так, щоб сума чисел, які стоять у будь-якому горизонтальному або вертикальному ряду, а також на будь-якій діагоналі квадрата, дорівнювали одному й тому ж числу.

На уроках природознавства.

         «Нумо відгадай»

         Мета: удосконалювати абстрактне мислення, активізувати логічні операції.

Хід гри

            Група дітей об’єднується у дві підгрупи. Перша підгрупа загадує якийсь предмет, а друга повинна відгадати цей предмет, ставлячи запитання. На ці запитання перша підгрупа має право відповідати тільки «так» або «ні». Спочатку ставить запитання учень із другої підгрупи (наприклад, «воно живе?»). Перша дитина із першої підгрупи відповідає, потім друга дитина  ставить запитання і так далі. Після відгадування предмета підгрупи міняються місцями.

         Рекомендації. Необхідно рекомендувати дітям запитання, що відображають операції синтезу та класифікації: «Воно живе?», «Воно в будинку?», «Воно на вулиці?» і т. ін. /див.додаток/

         «Попелюшка»

         Мета: формувати вміння групувати насіння за формою; розвивати швидкість дій та артистичні здібності.

         Ігровий матеріал: насіння (соняшника, гарбуза, квасолі, кукурудзи, кавуна, гороху – 3 види); корона.

                   Хід гри

         Перемішати не велику кількість насіння. Діти розкладають насіння на однорідні купки. Перемагає той, хто за визначений час перебере насіння, назве його. Переможцеві – «Попелюшці» чи «Принцу» - надягають корону. Можна задати питання за змістом казки.

На роках української мови.

«Художник у країні Забудьків».

Мета: розвиток мовлення та збагачення словарного запасу учня, вміння творчо мислити, синтезувати окремі частинки у єдине ціле.

                   Хід гри

Обирають учня, він виходить із класу, решта домовляються, який предмет цей художник має зобразити на їхнє замовлення і стають «забудьками» - не знають, як повідомити художника про своє замовлення . вони можуть тільки відповідати на його запитання.

Учень заходить і розпочинає гру:

1.     Який предмет за формою?

2.     Який він за розміром?

3.     Який на колір?

4.     Який на дотик?

5.     На смак?

6.     До чого (до якої групи) належить?

Знаючи відповіді, учень починає змальовувати предмет за ознаками, і нарешті, здогадується, що це.

У кінці заняття оцінюють усіх художників, визначають, хто що зумів краще визначити і за меншою кількістю запитань.

         На уроках читання.

         «Блискавка»

         Мета: розвивати увагу і спостережливість, швидкість мовчазного читання.

         Ігровий матеріал. Картки з написами слів.

                   Хід гри

Учитель демонструє протягом декількох секунд картку на якій написані слова. Учні вилучають «зайве слово». Виграє той, хто найбільше разів скоріше правильно знайде «зайве слово».

         мив                                коса                               сам

         мив                                коза                               сам

         мив                                коса                               сам

         лив                                коса                               сам

         мив                                коса                               сом

В іграх виховується культура, спілкування дитини з колективом, взаємодія між учнями і вчителем. Гра потребує від учня зібраності, витримки, бажання допомогти відстаючому,  невимушено виховує  адекватне  сприймання невдач і помилок. В початкових класах тільки гра дає змогу легко привернути   увагу і тривалий час підтримувати в учнів інтерес до важливих і складних предметів, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу всіх учнів не завжди вдається.
Ось тільки  один приклад.  Вивчаючи  споріднені слова, пропонують дітям гру “Лото”. Кожен учень має картку, розкреслену на 6 (або 9) клітинок. У кожній клітинці різні слова. Вчитель – ведучий має набір коренів слів, які оголошуються послідовно всім гравцям. Діти мають проаналізувати оголошений корінь слова, виділити в кожному слові на власній картці корені слів і, якщо співпадають корені, слово закривається. Виграє той, хто найперший  закриє всі слова. А тепер задумаємося, яку роботу виконав  кожен учень? А дитина, захоплена грою, і не помічає, що вчиться – пізнає нове, запам’ятовує, повторює, орієнтується в різних ситуаціях, узагальнює, робить висновки.
Але якщо спочатку учень зацікавлюється лише грою, то дуже швидко його починає цікавити навчальний матеріал, пов’язаний з нею.

Можна по великому рахунку підсумувати викладене наступними словами:

                   У грі дитина живе, і сліди цього життя залишаються                

                      в ній глибше, ніж сліди справжнього життя.

                                                                                    К.Д.Ушинський

Б і б лі о г р а ф і я

1.  А.С. Макаренко Раянська школа, К., 1987 - 382 стор.

2.“Вчися граючись”. Л. В. Артемова. К. “Томіріс” 1990. С. 3-5.

3. “Математичні ігри в 1-3 класах”. М. І. Микитинська, И. Д. Мацько. К. 1980. С. 3-13.

         4. Початкова школа: наук.-метод. журн. / засн. М-во

освіти і науки, молоді та спорту України; голов. ред. Алла Лук’янинець. –К.:

Початкова школа,2011 – . – Щомісяч. – ISSN 0131-5358. 2011, № 12.

         5. Початкове навчання та виховання: наук.-метод. журн. / засн. ТОВ «Видавнича група «Основа»»; голов. ред. Юлія Бардакова. –Харків :

Основа, 2004– . –  листопад 2012, № 33(325).

         6. Початкове навчання та виховання: наук.-метод. журн. / засн. ТОВ «Видавнича група «Основа»»; голов. ред. Юлія Бардакова. –Харків :

Основа, 2012– . –  жовтень 2012, № 30(322).

         7. Початкове навчання та виховання: наук.-метод. журн. / засн. ТОВ «Видавнича група «Основа»»; голов. ред. Юлія Бардакова. –Харків :

Основа, 2004– . –  жовтень 2012, № 28(320).

         8. Початкове навчання та виховання: наук.-метод. журн. / засн. ТОВ «Видавнича група «Основа»»; голов. ред. Юлія Бардакова. –Харків :

Основа, 2004– . –  серпень 2012, № 22-24(314-316).

         9. Початкове навчання та виховання: наук.-метод. журн. / засн. ТОВ «Видавнича група «Основа»»; голов. ред. Юлія Бардакова. –Харків :

Основа, 2004– . –  червень 2011, № 16-18(272-274).

10. Початкова школа. 7’1996. “Ігрові проблемні ситуації”. Л. С. Ільяницька. С. 27-28.

11. Початкова школа. 3’1997. “Виховання естетичної чуйності до природи у процесі гри”. О. Ткаченко. С. 53-54.

12.  Сухомлинский В. А. Серце віддаю дітям. Киев, 1974г.